ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ

БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки!

            Життя потребує від наших дітей уміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше в дитини знань, тим більше небезпеки з боку навколишнього середовища.

           

       Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись таких правил:

•            не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

•            учити дитину користуватися дверним вічком;

•            не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

•            учити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

•            забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечними;

•            забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

•            не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

•            запобігати формування в дитині жорстокого ставлення до тварин;

•            не дозволяти дражнити тварин;

•            не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

•            не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

•            не дозволяти визирати у відчинене вікно;

•            вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

•            вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

            Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я!

                                                    ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПСИХОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ ДИТИНИ

Важливу роль під час захворювання і в період одужання грає психологічний клімат. Річ у тому, що більш ніж 60 % хвороб мають психосоматичну природу. Людина хворіє в тому випадку, коли захисних сил організму не вистачає, щоб протистояти мікробам. Це відбувається в результаті фізіологічних стресів (брак кисню, вітамінів, фізичні навантаження, переохолодження тощо) і психологічних травм, в основі яких лежать конфлікти в сім’ї, сварки з іншими дітьми та ін. Крім того, наявність фізіологічних стресів накладає відбиток не тільки на фізичний, а й на психічний стан дитини. Створення умов психологічного комфорту (коли навколишнє середовище надає не травмуючу, а розвиваючу дію на дитину) отримало назву «психологічна безпека».

Психологічна безпека — такий стан, коли забезпечений успішний психічний розвиток дитини, а отже, і пришвидшене одужання. У такому разі адекватно відбиваються внутрішні і зовнішні погрози психічному здоров’ю дитини. Якщо вдома ми ще можемо захистити дитину від травмуючих чинників, то в дошкільних установах у період одужання на дитину може чекати небезпека.

Необхідно знати основні джерела загрози психологічної безпеки дитини і в міру сил, спільно з вихователями, усувати їх. Джерела загрози психологічної безпеки умовно можна розділити на дві групи: зовнішні і внутрішні.

Зовнішні джерела:

I. Фізичні:

1.         Несприятливі погодні умови.

2.         Недооцінка значення загартування, скорочення перебування дитини на свіжому повітрі.

3.         Нераціональність і мізерність харчування, його одноманітність і погана організація.

4.         Недотримання гігієнічних вимог до утримання приміщень і, в першу чергу, відсутність режиму провітрювання.

5.         Ворожість оточення дитини середовища, коли для неї обмежений доступ до іграшок, не продумане колірне і світлове оформлення простору; відсутні необхідні умови для реалізації природної потреби в русі; діють необґрунтовані заборони, викликані псевдотурботою про безпеку дитини.

II. Соціальні:

1.      Маніпулювання дітьми, що завдає серйозної шкоди позитивному розвитку особистості. Це виявляється в тому, що дорослі прагнуть усе зробити за дитину, тим самим позбавляючи її самостійності та ініціативи.

2.   Міжособистісні стосунки дітей з іншими дітьми. Часто дитяче співтовариство відкидає когось з однолітків, а вихователі тривалий час цього не помічають. У результаті у відкиданих дітей з’являється відчуття дезорієнтації в дитячій установі. Окрім цього, в дитячому колективі вже в ранньому віці можуть виявлятися грубість і жорстокість, на які також немає належної реакції педагогів.

3.  Інтелектуально-фізичні і психоемоційні перевантаження через нераціонально побудований режим життєдіяльності дітей, одноманітність буднів.

4.  Неправильна організація спілкування. Переважання авторитарного стилю, відсутність зацікавленості дитиною з боку дорослих.

5.   Відсутність зрозумілих дитині правил, що регулюють її поведінку в дитячому суспільстві.

 

Внутрішніми джерелами загроз психологічній безпеці дитини можуть бути:

·               сформовані в результаті неправильного виховання в сім’ї звички негативної поведінки. У результаті дитина свідомо відкидається дітьми і підсвідомо — дорослими;

·               усвідомлення дитиною на тлі інших дітей своєї неуспішності;

·               відсутність автономності. Пряма залежність у всьому від дорослого, що породжує відчуття безпорадності, коли доводиться діяти самостійно;

·               індивідуально-особові особливості дитини, наприклад, сформована боязливість або звичка постійно бути в центрі уваги;

·               патологія фізичного розвитку, наприклад порушення зору, слуху та ін.

 

Загальним джерелом загроз психологічної безпеки дитини є інформація, яка неадекватно відображає її світ, тобто вводить її в оману, до світу ілюзій.

 

Ознаки стресового стану дитини в разі порушення її психологічної безпеки можуть виявлятися в таких симптомах:

Ø труднощі засипання і неспокійний сон;

Ø втома після навантаження, яке зовсім недавно його не стомлювало;

Ø безпричинна образливість, плаксивість або, навпаки, підвищена агресивність;

Ø неуважність;

Ø занепокоєність і непосидючість;

Ø відсутність упевненості в собі;

Ø прояви упертості;

Ø страх контактів, прагнення самоти;

Ø гра зі статевими органами;

Ø сіпання плечей, гойдання головою, тремтіння рук;

Ø зниження маси тіла або, навпаки початкові прояви симптомів ожиріння;

Ø підвищена тривожність.

Усі вищеперелічені ознаки свідчать про те, що дитина перебуває в стані психоемоційної напруги тільки в тому випадку, якщо вони не спостерігалися раніше.

Для забезпечення психологічної безпеки дитини слід вжити таких заходів:

·                    система профілактики психоемоційного стану дитини засобами фізичного виховання: віброгімнастика, масаж, водні процедури, оздоровчі ігри;

·                    аромо- і фітотерапія;

·                    робота з природними матеріалами — глиною, піском, водою, фарбою;

·                    музична терапія — музичні паузи, гра на музичних інструментах;

·                    надання дитині максимально можливої в цьому віці самостійності і свободи;

·                    розширення можливості контактів дитини з іншими дітьми і дорослими.

Окрім психолого-педагогических способів створення психологічного комфорту можна використовувати й оздоровчі натуропатичні рецепти. Лікарські рослини допомагають організму пристосуватися до шкідливих дій хімічної і біологічної природи, а також до незвичних умов навколишнього середовища. Їх застосування має бути включене в лікувально-профілактичну програму.

Застосування елеутерококу протягом 1–2 місяців 3 рази на день (крапля на рік життя) з третім блюдом значно знижує захворюваність ОРВІ і грипом. Шипшина підвищує стійкість організму до охолоджування. Рекомендовано пити по 0,5 склянки щодня протягом місяця.

За підвищеної тривожності, стресового стану в період адаптації рекомендовано додавати в їжу вітамін групи, давати молоко і рідкі молочні продукти на ніч, проводити гімнастику, вологі обтирання.

У разі захворювання органів дихання виключити молоко і молочні продукти, солодощі, у тому числі здобні булочки, робити спеціальні дихальні вправи, щодня надувати по 2 повітря кульки, масажувати спину, ставити гарячий і холодний компреси на спину і верхню частину грудей, включати в раціон часникові грінки.

У разі виникнення алергічних реакцій на пилок рослин виключити молочні продукти, давати більше вітаміну С, промивати очі і ніс водою, що дистилює.

У разі нежитю виключити молочні продукти й солодощі і давати часник, пити теплі фруктові соки, збільшити дози вітаміну С.

У разі застуди виключити продукти, що містять крохмаль, молоко, цукор. Поїти теплими фруктовими соками, трав’яним чаєм. Збільшити дози вітаміну С.

   

  ЩО ПОВИННІ ВИКОНУВАТИ БАТЬКИ, ЩОБ

ПОПЕРЕДИТИ ЗАРАЖЕННЯ ГРИПОМ ДІТЕЙ

 

•         Особистим прикладом прищеплювати дітям дотримання правил особистої гігієни та ретельно їх виконувати;

•         обмежувати перебування дітей у місцях масового скупчення людей;

•         носити двошарову марлеву пов’язку або разову маску, міняти її кожні 4 години;

•         мити руки з милом протягом 20 секунд;

•         споживати харчові продукти з високим вмістом вітамінів або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;

•         якщо немає алергічних проявів, давати мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав’яні чаї;

•         прикривати ніс і рот під час чхання або кашлю одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання потрібно викидати;

•         змазувати слизові оболонки носа 0,25 % оксоліновою маззю або олійним настоєм часнику з цибулею.

 

Які ознаки захворювання в дитини повинні примусити батьків негайно звернутися по медичну допомогу:

•         скарги на сильний головний біль;

•         прискорене або ускладнене дихання;

•         синюшність навколо рота, інших шкірних покровів;

•         поява на тілі крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі;

•         висока температура тіла;

•         відмова від пиття;

•         важко розбудити дитину, відсутня її реакція на звернення;

•         надмірне збудження або поява судом;

•         поява блювання, часті рідкі випорожнення;

•         відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.

 

Що робити, якщо дитина захворіла на грип:

•         залишити вдома;

•         покласти в ліжко і негайно викликати лікаря;

•         розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою;

•         виділити індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;

•         одягнути двошарову марлеву пов’язку або разову маску;

•         мити руки з милом після кожного контакту з хворою дитиною;

•         провітрювати приміщення декілька разів на добу;

•         робити вологе прибирання приміщень оселі з використанням дезінфекційних засобів;

•         давати хворій дитині пити багато рідини до приходу лікаря (сік, негазована вода, морс, компот тощо).

          

                                                                                     Як вберегтися від блискавки!

Безпека на дорозі

Рух пішоходів

ü Пішоходи повинні ходити по тротуарах або пішохідних доріжках, притримуючись правого боку, а за їх відсутності — по велосипедних доріжках або в один ряд по узбіччю дороги, назустріч рухові транспортних засобів.

ü На дорогах, що мають розмежувальну смугу, а також на дорогах поза населеними пунктами можна рухатися по зовнішньому краю проїжджої частини назустріч рухові транспортних засобів.

ü Переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом за наявності роздільної смуги на дорозі заборонено.

ü Рух пішоходів по швидкісних дорогах заборонено.

ü Організованим колонам людей дозволено рухатися тільки з правого боку проїжджої частини в напрямку руху транспортних засобів не більше ніж по чотири особи в ряд і за умови, що колона займе не більше ніж половину ширини проїжджої частини. Для своєчасного попередження водіїв транспортного засобу про рух колони спереду і ззаду неї повинні бути супроводжуючі з червоними прапорцями, а в темний період доби — із засвіченими ліхтарями: спереду — білого кольору, позаду — червоного.

ü Пішохідний перехід — ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками, дорожньою розміткою, світлофорами.

ü За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками, а на перехресті — шириною тротуарів.

Правила поведінки під час переходу через дорогу

·        Якщо в зоні видимості немає перехрестя або переходу, а дорога має не більше ніж три смуги руху для обох напрямків, то переходити проїжджу частину необхідно тільки кроком, не поспішаючи, по прямій, перпендикулярній до тротуару.

·        При цьому треба бути дуже обережними: оцінити відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість, переконатися у відсутності небезпеки і не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

·        Заборонено переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, якщо на дорозі є роздільна смуга або дорога має чотири смуги і більше для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлені огорожі.

·        Переходити проїжджу частину дозволено тільки по підземних, наземних і надземних пішохідних переходах (типи переходів), які бувають регульовані і нерегульовані (види переходів), позначених лініями дорожньої розмітки «зебра» або дорожніми знаками «Пішохідний перехід» (на блакитному фоні квадратного знака намальована людина, яка або переходить по «зебрі» дорогу — пішохідний перехід по дорозі, або піднімається чи спускається по східцях — надземний і підземний переходи відповідно), а на перехрестях із позначеними переходами — по лініях тротуарів або узбіччю.

·        Переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затримуватися і зупинятися на ній.

·         Якщо перехід вулиці регулюється світлофором, йти можна тільки на зелене світло або на жест регулювальника, що дозволяє рух.

·        Якщо горить жовте або червоне світло — йти не можна, навіть якщо немає машин. Переходячи на зелене світло, необхідно також спостерігати за обстановкою, помічати машини, які в цей момент готуються до повороту праворуч або ліворуч, перетинаючи шлях руху пішоходів.

·        Перш ніж зійти з тротуару на проїжджу частину з двобічним рухом, необхідно оглянути всю проїжджу частину, упевнившись у повній безпеці початку руху. Подивитися ліворуч і почати перехід, а дійшовши до середини проїжджої частини, подивитися праворуч і завершити перехід; пішоходи, які не встигли завершити перехід, мають залишатися на острівці безпеки або на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, вони можуть продовжити перехід тільки тоді, коли переконаються в безпеці подальшого руху.

·        У разі наближення транспортного засобу із ввімкненим проблисковим маячком і спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її.

·        Заборонено перетинати шлях транспортного засобу, що рухаються поблизу, виходити з-за них на проїжджу частину. Особливої обережності слід дотримуватися, обходячи транспорт, що стоїть поблизу тротуару.

·        Жодних розмов під час переходу проїжджої частини проводити не можна, у цей момент ви повинні бути уважними і зібраними.

·         Очікувати автобуси, тролейбуси, трамваї, автомобілі таксі пішоходи повинні на посадочних майданчиках, а за їхньої відсутності — на тротуарі або узбіччі.

·        На трамвайних зупинках, не обладнаних посадочними майданчиками, починати перехід проїжджої частини дороги дозволено тільки після повної зупинки трамвая. Після виходу з трамвая, якщо рейки прокладено посередині проїжджої частини дороги, пішоходи повинні оцінити обстановку на дорозі, а потім прямувати до тротуару.

·        Пішоходи-дорослі зобов’язані переводити дітей дошкільного віку через проїжджу частину дороги, тримаючи їх за руку і суворо дотримуючись Правил дорожнього руху.

      Одне з головних правил пішоходів — не виходити на проїжджу частину дороги, не переконавшись в особистій безпеці і в тому, що вони не створять небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Відповідно до Закону України про дорожній рух і Правил дорожнього руху пішохід має перевагу над транспортним засобом під час переходу проїжджої частини по позначених нерегульованих пішохідних переходах, а також по регульованих переходах за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника.

 

Дитина загубилася. Що робити?

 

Тому з батьків, хто хоч раз втрачав свою дитину (нехай лише на кілька хвилин), майже напевно відоме всеосяжне почуття паніки, яке сковує тіло і заважає тверезо мислити. Малюкові, який раптом виявив, що мами або татуся немає поблизу, не краще. Йому страшно одному в натовпі чужих людей. І навіть якщо ви намагаєтеся не випускати руку малюка в людних місцях, ситуації, коли дитина втрачається, трапляються не так вже і рідко. Але, якщо і батьки, і, головне, малюк чітко знають, як поводитися в екстремальних ситуаціях, біди не станеться. Навчімо свою крихітку правильної поведінки в громадських місцях, щоб нам ніколи не довелося переживати ці страшні хвилини.

У супермаркеті. Передусім, малюк має чітко засвоїти, що, здійснюючи з мамою і татом сімейні покупки у великому магазині, він не повинен втрачати батьків із виду. Тримати дитину увесь час за руку практично неможливо, адже ми раз у раз зупиняємося біля вітрин, беремо в руки якийсь товар, відволікаємося від малюка на короткий час. Спритному цікавому карапузові цього часу подеколи цілком достатньо, щоб відійти від батьків, загубитися в натовпі або затриматися у відділі іграшок. Тому привчайте дитину до думки, що не ви стежите за ним, а вона за вами. Якщо малюк вже не поміщається у візок для покупок, нехай тримається за нього рукою і неодмінно повідомляє вас про те, якщо хоче затриматися біля того або іншого товару. Тоді ви просто зупинитеся і почекаєте його. Розкажіть малюкові про те, що він повинен робити в разі, якщо раптом не виявив батьків поблизу. Вселіть дитині важливу думку: ви дуже її любите, піклується про неї і ніколи не лаятимете, навіть якщо малюк загубився з власної необережності, не виконавши ваших правил. Це допоможе йому згадати все те, чого ви його навчили, і вчинити правильно. Найкраще, що може зробити дитина, загубившись у натовпі, це залишатися на місці і чекати. Можна навіть сісти на підлогу. Рано чи пізно мама з татом неодмінно її знайдуть. Дитина повинна знати, що вона в жодному разі не має виходити з магазину, щоб «почекати батьків біля машини». На жаль, не в усіх супермаркетах є охорона, яка не випустить дитину саму на вулицю. Розкажіть, а ще краще покажіть малюкові тих людей, до яких можна звернутися по допомогу: міліціонери, охоронці, службовці супермаркету, касири. Одним словом, усі люди в уніформі. Їм можна довіритися, вони допоможуть. Ні з ким іншим, нехай навіть ця людина здається доброю і хорошою і обіцяє відвести до мами, дитина йти за жодних обставин не повинна. Якщо хтось намагається відвести її силою, нехай голосно кричить: «Тато! Мамо!» Малюк, який уміє добре говорити повинен знати на пам’ять своє ім’я, прізвище, домашню адресу і, добре б, телефон. Цю інформацію треба вивчити з дитиною та обов’язково повторювати час від часу. Якщо ім’я і прізвище малюки запам’ятовують добре, то адресу часто забувають. Було б не погано, вирушаючи з дитиною в людні місця, покласти в кишеню її одягу записку з ім’ям, прізвищем, адресою і номерами мобільних телефонів батьків. Ще краще, вигравіювати ці дані на металевій пластинці, прикріпити на ланцюжок і пристібати всередині кишені дитячих брюк, щоб малюк її ненароком не загубив. Зараз у продажу можна знайти спеціальні брелки, куди записується вся інформація про дитину.

Моя міліція мене береже. Дуже важливо ніколи, за жодних обставин не лякати дитину вартою порядку («Балуватимешся, тебе міліціонер забере!») Не робіть цього самі і не дозволяйте іншим. Може вийти, як у розповіді Носова «Міліціонер». Хлопчика так залякали міліцією, що, загубившись, він аж ніяк не хотів називати ім’я та адресу дуже доброму і співчутливому представникові цієї хорошої професії.

На вокзалі, в аеропорту. Тут чинні всі правила, про які йшлося вище. Тільки стежити за малюком треба ще ретельніше, адже й небезпек на вокзалі набагато більше, ніж у магазині. Щоразу, коли ви опиняєтеся на вокзалі або в аеропорту, вирушаючи в подорож, нагадуйте дитині правила поведінки. Звертайте її увагу на те, що вона в жодному разі не повинна нікуди від вас відходити, не запитавши дозволу. У випадку, якщо малюк загубиться, можна звернутися по допомогу до міліціонерів, охоронців, касирів.

У метрополітені. Заходячи у вагон потягу, міцно тримайте дитину за руку і пропускайте попереду себе. Про всяк випадок поясніть дитині, як поводитися, якщо вона опинилася у вагоні, двері зачинилися, а ви залишилися на пероні. Навіть якщо вам здається, що з вами такого ніколи не станеться, краще бути готовим до будь-яких несподіванок. Малюк повинен знати, що, проїхавши одну станцію, йому слід вийти з вагону, відійти вбік від краю перону і чекати вас. А ви неодмінно приїдете наступним поїздом. Якщо ж усе сталося з точністю до навпаки (мама поїхала, а малюк залишився на пероні), то і тут немає приводу для паніки. Треба відійти від краю платформи (краще сісти на лавку, якщо така є поблизу) і чекати маму.

У парку, в лісі. Прогулянки в парку — чудова можливість приємно провести час усією сім’єю. І для того, щоб такий відпочинок не перетворювався для вас на суцільне «нервування», змалечку для дитини має бути абсолютним табу занадто далеко йти від вас. Звичайно, ходити в парку виключно за ручку з мамою безглуздо. Але ось втікати і, особливо, «ховатися» від неї просто неприпустимо. Малюк має знати, що бігати і грати йому можна тільки там, де видно батьків, а ті, у свою чергу, повинні бачити його. Не рідкісні випадки, коли під час сімейного пікніка в лісі, поки дорослі розпалюють вогнище або смажать шашлик, малюки шукають собі розваги самостійно. І відбувається, як у тій казці про Машу і Ведмедя: деревце за деревце, кущик за кущик, ось і відійшли досить далеко від табору. Загубитися в лісі дуже легко. І дуже страшно. Але якщо ваш малюк чітко засвоїв, що ТРЕБА ЗАЛИШАТИСЯ НА МІСЦІ, ви дуже швидко його відшукайте. Дорослі в цьому випадку повинні розділитися, відправившись на пошуки одночасно в різних напрямках, періодично гукаючи дитину. Малюк, у свою чергу, теж повинен голосно кликати на допомогу. Дуже корисно для прогулянок на природі купити дитині хороший свисток. І в тому випадку, якщо вона загубилася в лісі або парку, свист буде добре чути на сотні метрів. Якщо в парку або в лісі є ставок, знадобиться ваша додаткова увага. Причому навіть зовсім невелика глибина може становити небезпеку для малюка. Не дозволяйте йому одному підходити до води, а зробіть це разом. Якщо берег пологий, малюк може пограти у воді під вашим невпинним спостереженням. Якщо ж берег обривистий, жодному разі не випускайте руку дитини зі своєї і не підходьте близько до краю. 

 

 

Діти на дорозі!

Шановні батьки!

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечити безпеку руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

§    не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

§    не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

§    учити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

§    на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

§    перетинаючи вулицю нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

§    не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;

§    учити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);

§    не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

§    не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

§    не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу неї.

Телефон виклику міліції — «102».

 

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!Перша допомога

 

 

в разі отруєння грибами

Не рідко трапляється, що недосвідчені грибники плутають їстівні гриби з поганками. Отруєння грибами може статися і в результаті неправильного їх приготування.

·          Збираючи гриби, ніколи не беріть гриб, який викликає у вас сумнів, а, перебираючи, ще раз переконайтеся в тому, що у вашому кошику лише їстівні гриби. Під час приготування страв із грибів дотримуйтесь точності технології.

·          Отруєння грибами, на жаль, рідкісний випадок. Тому слід навчитися основних правил надання першої допомоги як собі, так і тим, хто поруч.

·          Перша допомога в разі отруєння грибами нерідко відіграє вирішальну роль у порятунку хворого. Необхідно негайно почати промивати шлунок водою, краще за допомогою зонда слабким розчином (рожевого кольору) перманганату калію або методом штучної блювоти. Корисно в розчин додавати активоване вугілля (карболен). Потім дають проносне (касторова олія), кілька разів ставлять очисні клізми. Після цього хворого тепло вкривають і обкладають грілками, дають пити гарячий солодкий чай, каву.

·          Хворого терміново слід доправити до лікувального закладу для надання лікарської допомоги.

·          Пам’ятайте, що дошкільникам не бажано їсти гриби.

 

Специфічне лікування

У разі отруєння червоним мухомором протиотрутою є атропін, ін’єкції якого 0,1 % розчину по 1 мл під шкіру слід повторювати 3–4 рази з інтервалами 30–40 хвилин.

Для зняття спазму бронхів — ізадрин, еуфілін у звичайних дозах.

З аналептиків корисний кофеїн. Протипоказані кислоти й кислі продукти всередину, сприяють всмоктуванню алколоїда мускарину, що міститься в червонному мухоморі.

Лікування в разі отруєння пантерним мухомором (подібний до печериці і парасолі їстівної) аналогічне до лікування в разі отруєння рослинами, що містять атропін і скополамін.

У разі отруєння блідою поганкою, сатанинським, грибами-Хрящ-молочник (грузді, горькуши, свинушки, вовнянки) лікування в першу чергу спрямоване на ліквідацію зневоднення й колапсу. Застосовують різні плазмозамінники: розчин Рінгера, ізотонічний розчин хлориду натрію, сольовий інфузип, поліглюкін та ін. в об’ємі, не меншому ніж 3–5 л на добу у вену крапельно.

Використовують норадреналін або мезатон для підвищення кров’яного тиску, для запобігання або ослаблення ураження печінки — гідрокортизон або аналогічні препарати, антибіотики широкого спектру дії.

 

 

Будьте завжди уважні!

 

 

     *

---

---

 

Бесіди з техніки безпеки: Правила безпеки при спілкуванні з тваринами!

1. Не треба вважати будь-яку помах хвостом проявом дружелюбності. Іноді це може говорити про абсолютно недружелюбному настрій. 
2. Не варто пильно дивитися в очі собаці і посміхатися. У перекладі з "собачого" це значить "показувати зуби", або говорити, що ви сильніше. 
3. Не можна показувати свій страх і хвилювання. Собака може відчути це і повести себе агресивно. 
4. Не можна тікати від собаки. Цим ви запрошуєте собаку пополювати за втікачем дичиною. 
5. Не годуйте чужих собак і не чіпайте собаку під час їжі або сну. 
6. Уникайте наближатися до великих собакам охоронних порід. Деякі з них вивчені кидатися на людей, що наближаються на певну відстань. 
7. Не робіть різких рухів, звертаючись з собакою чи господарем собаки. Вона може подумати, що ви йому загрожуєте. 
8. Не чіпайте цуценят і не відбирайте те, з чим собака грає. 
9. Якщо у вузькому місці (наприклад, в під'їзді) собака йде вам назустріч на повідку, краще зупинитися і пропустити її господаря. 
10. Тварини можуть поширювати такі хвороби, як сказ, лишай, чума, тиф та ін.

Правила поведінки, коли ти один вдома 
1. Відкривати двері можна тільки добре знайомому людині. 
2. Не залишай ключ від квартири в "надійному місці" 
3. Не вішай ключ на шнурку собі на шию. 
4. Якщо ти втратив ключ - негайно сповісти про це батькам. 

Правила спілкування по телефону 
1. Не називай адресу або номер квартири. 
2. Ніколи не називай номер свого телефону (можеш відповісти тільки "так" або "ні") 
3. Не заводь розмови з незнайомцями. 
 

 

Бесіди з техніки безпеки: Обережно: тварини!

Останнім часом в містах та селах постала проблема — наявність великої кількості безпритульних собак. Зграї дворняг, великі і малі породисті собаки розгулюють по вулицях, збираються на пустирях, смітниках, в лісових смугах тощо. Голодні та злі, вони завдають певної загрози здоров'ю, а іноді й життю людей. Надзвичайно небезпечними можуть бути і коти: рани, заподіяні котами, гояться набагато гірше, ніж укуси собак.
Але вчені доводять, що бродячі тварини нападають на людину рідше, ніж свійські. Це трапляється тому, що людина поводиться зі свійськими тваринами як господар, забуваючи правила елементарної безпеки, вважаючи, що «знайома» тварина не заподіє зла. І помиляється. Щоб при спілкуванні з твариною не сталося лиха, вивчи ці правила:
1. Дражнячи собаку чи кішку, відбираючи у них смачну кістку чи дитинча, замахуючись палицею чи знущаючись, ти змушуєш тварину оборонятися. Не роби цього!
2. Особливо стережись собак-охоронців: ротвєйлерів та доберманів. У них загострене почуття охорони господаря, тому вони нападають частіше.
3. При зустрічі з собакою уникай вузьких місць. Ніколи не втікай — це викликає у собаки рефлекс переслідування. Повернись до пса обличчям і не рухайся.
4. Під час спілкування з хворою твариною можна заразитися. Будь обережним!
5. Прийшовши до зоопарку, ніколи не просовуй руки в клітки з тваринами, не дражни їх.
Як уникнути сутички з собакою, що втратив почуття гумору?
1. Не ставай ініціатором конфлікту з незнайомим собакою. Навіть найсерйозніший пес не кидається на людину першим. Собаки не вміють говорити «Добрий день!», не користуються виделкою і ножем, але в них є свій етикет. Минаючи агресивно настроєного собаку, не можна пильно дивитися йому в очі і усміхатися. По-собачому це означає показувати зуби і вихвалятися силою. Краще у такому випадку поводитися скромно. Бо раптом собаці захочеться перевірити твої бійцівські якості?
2. Не біжи, не втікай. Повернися до собаки обличчям, не допускай, щоб він підійшов до тебе збоку чи ззаду. Поспостерігай за котами — вони цей прийом виконують на п'ятірку.
3. Не замахуйся на собаку і не кричи «Йди туди, звідки прийшов!». Накажи йому: «Стояти!», «Сидіти!», «Лежати». Це допоможе йому заспокоїтись і взяти себе «в лапи».
4. Особливо небезпечний собака, що присів — він готовий стрибнути. Тоді треба захистити горло — притисни підборіддя до грудей і вистав уперед руку.

5. Собаки не люблять, коли людина, на яку вони нападають, змінює позу. Скористайся цим. Можеш упасти на коліна чи лягти на землю долілиць і завмерти.
Канадський листоноша Дік Макферсон винайшов свій спосіб захисту від собак. Якось на нього напала ціла зграя бродячих псів. Оцінивши ситуацію, листоноша став рачки і з лютим гарчанням кинувся на найбільшого собаку. І переміг.
6. Якщо тебе вкусив собака, промий ранку мильною водою, помаж йодом, забинтуй. Негайно звернися до лікаря, щоб зробити щеплення проти страшної хвороби — сказу. І найголовніше — не виганяй з дому свого чотириногого друга. У кожного собаки має бути хоча б один турботливий друг серед людей. І тоді, якщо в нього на серці «коти шкребти-муть», він не псуватиме одяг і настрій першому ліпшому перехожому

 

 

 

---

Згадуємо правила поведінки на льоду та на водоймах у зимовий період


От і перші морози. Стовпчик термометра впевнено тримається на мінусових позначках. Наші водойми поступово вкриваються першою ще тонкою та ненадійною кригою. Вона завжди небезпечна, а до того ж ще й зрадлива: без шуму та тріску крига раптово провалюється під ногами. Особливо слабкою вона буває в заростях прибережного очерету, адже тут вона вся пронизана стеблами рослин. Небезпечний для пересування матовий білий лід з жовтуватим відтінком.


^ Запам'ятайте! Лід може підвести нас і восени, взимку і навесні.


Тож, шановні діти і дорослі , нагадуємо основні правила поведінки на водоймах взимку:
 

• 
  Найбільш небезпечна крига –перша і остання. У цей час значно підвищується загроза нещасних випадків на льоду , особливо серед дітей дошкільного  і шкільного віку, адже крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

• 
  ^ Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях, на міцному льоду, який не має розщілин.

• 
  У жодному разі не можна виходити на тонкий лід та перевіряти його міцність ударом ноги. Не можна також стрибати та бігати по льоду, збиратися великими групами на одному місці. Знайте, що зараз, на початку зими, небезпечною є середина водоймища, а в кінці зими - прибережні ділянки.

• 
  ^ Забороняється виходити на недостатньо міцний лід.

• 
  Якщо ж ви все таки опинилися у крижаній воді, а поряд нікого немає, розставте широко руки та намагайтеся утримуватися на поверхні.

Пам’ятайте, що енергійні рухи під час перебування у воді сприяють швидкому охолодженню. Тому старайтеся без різких рухів виповзти на міцний лід у бік, звідкіля прийшли та повзти до берега, відштовхуючись ногами від краю льоду.

• 
  Надаючи ж допомогу людині, що провалилася під лід, ні в якому разі не можна підходити до неї стоячи, потрібно наближатися лежачи, розкинувши в сторони руки та ноги, використовуючи дошки або інші предмети, які є під руками. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених мотузкою на березі або на твердому льоду, особа, яка надає допомогу, повинна наблизитися до потерпілого на відстань, яка дозволить подати мотузку, пояс або багор. Коли поруч нічого немає, то 2-3 чоловіка лягають на лід і ланцюжком просуваються до постраждалого, утримуючи один одного за ноги, а перший подає жертві ремінь або шарф.

• 
  Граючись снігом, треба бути дуже обережним. Кинута в людину сніжка може завдавати чималих травм. Обмерзла кригою сніжка не тільки травмуватиме людину, але й розіб’є вікно, а його відламки можуть травмувати людей, які знаходяться внизу.

• 
  ^ Не грайте у хокей шайбами і клюшками, які зробили самі.

• 
  Під час сильних морозів треба слідкувати, щоб не було відмороження рук, ніг, вух. Після переохолодження потрібно негайно зайти у тепле приміщення.

Окремо звертаємося до батьків: пильнуйте своїх дітей, не будьте байдужими до них, нагадуйте їм про те, як потрібно поводитись біля води під час криги, не дозволяйте їм без вашого нагляду гратися поблизу річок, ставків.

Будьте обережні! Бережіть своє життя!

 

13.09.2013 р.  В ККДНЗ  № 161 відбулося свято присвячене Всеукраїнському місячнику:  «Увага! Діти на дорозі!». В цьому святі приймали участь діти садових груп. На свято був запрошений інспектор ДАЇ  Юраш Андрій Володимирович, який провів з дітьми бесіду на тему : «Маленький пішохід», показав за допомогою мультимедіа  мультфільми по правилам дорожнього руху. А потім із  задоволенням переглянув виставу, яку підготували разом з вихователем Шумейко Т.В., діти групи № 7.

   Діти виконали танок «Пішоходів», грали в гру: «Збери знак», яка допомогла закріпити і запам’ятати дорожні знаки. Лунали вірші про «Перехрестя», «Пішохідний перехід», «Світлофор», «Зебра», «Тротуар». Всі групи підготувались до свята сумлінно. Діти групи № 8 прийшли з лозунгами і транспарантами присвяченими «Павилам дорожного руху».  Діти групи №9 підготували емблеми у вигляді світлофорчиків і дорожніх знаків. Хлопці  групи № 7 виконали танок «Світлофора», а дівчата – танок зі стрічками. Всі учасники прийняли участь в перегонах  на самокатах та машинках.

Для працівників закладу інспектор ДАЇ  Юраш Андрій Володимирович провів профілактичну бесіду: «Профілактика  дорожнього  травматизму» показав за допомогою мультимедіа  фільм : «ДТП в Кривому  Розі  за 2012 -2013 роки».

Свято: «Увага! Діти на дорозі!» мало позитивний відгук у всіх присутніх дітей та дорослих.

 

 

Щорічно Міністерством охорони здоров'я України реєструється сумна статистика травмувань, пов'язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.

Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці.

Перед виходом із будинку.

Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи":

• прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;

• наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає);

• натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);

• намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.

Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.

Людям похилого віку краще в "слизькі дні" взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тільки такою, що можна носити через плече. Пам'ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.

Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження -небезпечні для здоров'я.

Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю.

Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні - впасти.

Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.

При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.

Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.

Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.

Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.

Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.

Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп'яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп'яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.

Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

Запам'ятайте! Лід може підвести нас восени, взимку і навесні. Ці заходи дозволять вам знизити ризик від небезпеки на льоду.

Заходи безпеки на льоду

Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.

Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:

• лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);

• тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;

• обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший;

• тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;

• особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.

Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду.

Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.

Дітям і дорослим про небезпеку газу та газових приладів!

Газ, який дає нам можливість приготувати обід, спекти святковий пиріг, давно став звичайністю в нашому житті. Дивлячись на ніжний блакитний вогник на конфорках плити, ми забуваємо, що в ньому приховується страшна сила.
Небезпечний газ тим, що в суміші з повітрям пожежо- та вибухонебезпечний, а якщо він не повністю згорає, або відсутня тяга в приладах з відводом продуктів згорання в димохід, утворюється дуже небезпечний чадний газ.
Користування газовими приладами потребує уваги, особливо опалювальними приладами з відводом продуктів згорання в димоходи.
Як показує практика, не всі абоненти знають властивість газу й забувають користування ним в побуті. Доречним буде нагадати, що відповідальність за безпечну експлуатацію газових приладів несуть особи, які користуються газом.

                                                                             Нагадуємо!

• Користуватися газовими  приладами необхідно тільки при відкритій квартирці;
• Постійно перевіряти тягу до включення та періодично під час роботи приладу з відводом продуктів згорання в димоходи, категорично забороняється користуватися приладами при відсутності тяги;
• Користуватися опалювальними печами тільки при відкритих шиберах;
• Забороняється користуватися газовими приладами особам, які не пройшли інструктажу та дітям дошкільного віку;
• Забороняється самовільно проводити виконання робіт з газифікації будинку, заміни, переносу та ремонту газового обладнання;
• Забороняється залишати без нагляду працюючі газові прилади;
• Стежте за нормальною роботою газових приладів;
• Безперешкодно допускайте до газових приладів та лічильників газу, представників газового господарства для проведення планового технічного обслуговування газових приладів, зняття показників лічильників газу.

 

Якщо ви відчули запах газу у квартирі, під’їзді:

• Перекрийте крани на газових приладах і перед ними або вентиль на балоні; 
• Відчиніть вікна і двері для провітрювання приміщення; 
• Не вмикайте і не вимикайте електроприлади і електроосвітлення;
• Не користуйтесь відкритим вогнем;
• Викличте аварійну службу за телефоном 104.

Будьте уважні при користуванні газовими приладами!

         Порушення правил користування газовими приладами може стати причиною нещасного випадку, отруєння чадним газом. Правильне користування газом у побуті – обов’язок кожного, гарантія вашої безпеки і безаварійної експлуатації газового обладнання.