Готуємось до школи

•  Яких листочків більше — жовтих чи зелених?

•  Усього листочків більше чи менше п'яти?

Батьки упродовж кількох секунд, демонструють дитині картку чи ма­люнок, на якому зображено 12 кульок трьох кольорів. Кульки однакові за розміром. Перед дитиною ставиться завдання відповісти на запитання:

•  Яких кольорів кульки?

•  Яких найбільше?

•  Яких найменше? 

На аркуші паперу батькам пропонується написати склади слів. Ди­тина розглядає їх упродовж хвилини. Батьки ставлять перед дитиною завдання: скласти найкоротше слово з поданих складів; скласти яко­мога більше слів, що означають назви рослин, тварин.

Орієнтовні набори складів: ра-к, ма-к, ле-в, со-м, ду-б, пе-с, кі-т, ми-ша, жа-ба, ко-ро-ва, ро-маш-ка.

Характерною віковою особливістю в шестирічному віці є нероз­винута увага. У них домінує мимовільна увага, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об'єкти. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює і таку рису уваги дітей, як її нестійкість. Виконуючи певні види вправ, можна досягнути її стійкості.

Батьки пропонують дитині уважно оглянути кімнату і знайти шість предметів: які містять геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник); які мають певне забарвлення (червоне, зелене тощо); які виготовлені з матеріалів (дерево, пластмаса, скло, метал).

Гуляючи, батьки можуть запропонувати дитині уважно роздиви­тися вітрину магазину (продуктового, канцелярського, промислово­го). Потім пропонується перелічити побачені у вітрині предмети. Бать­ко говорить слово «вітрина», а дитина відтворює побачену річ і так по черзі. Потім вправа проходить у зворотному порядку: від найменшої деталі перейти до цілого.

Пам'ять шестиліток розвивається передусім у напрямі посилення її довільності, зростання можливостей свідомого управління нею та збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті.

У цьому віці відбувається виражена зміна співвідношення мимо­вільного і довільного запам'ятовування в бік зростання ролі останнь­ого. Дослідні дані свідчать, що за вмілого керівництва їхньою навчаль­ною діяльністю діти вже можуть виділяти у зрозумілому для них ма­теріалі опорні думки, пов'язувати їх між собою і завдяки цьому успіш­но запам'ятовувати. Розвивається при цьому також і здатність до­вільного відтворення матеріалу. Поліпшити пам'ять шестиліток можна, використовуючи певний набір вправ.

Батькам пропонується зачитати дитині список із 12 не пов'язаних між собою слів:

Гора, голка, троянда, кішка, годинник, пальто, книга, вікно, пил­ка, правда, нога, ваза.

Дитина записує або відтворює усно те, що запам'ятала.

Вправу можна модифікувати, запропонувавши дитині 12 слів, які мають різне емоційне забарвлення: канікули, радість, вікно, дерево, парта, війна, крейда, сміх, горе, бійка, сонце, кров.

Батьки визначають кількість відтворених слів та їх емоційне за­барвлення, що може бути додатковою інформацією про емоційний стан дитини.

Батьки зачитують дитині 12 слів і просять її уявити собі образ, пов'язаний із кожним словом. Завдання дитини — створити в уяві деякий ланцюжок подій, де кожен наступний образ, пов'язаний зі сло­вом, мав би зв'язок із попереднім. Бажано, щоб утворилось оповідан­ня чи маленька історія.

Набори слів: дерево, верблюд, повітря, квітка, майданчик, кра­ватка, кіно, справедливість, директор, камінь, ключ, терези.

Вправи на розвиток мислення

Саме в цей період здійснюється перехід від наочно-образного, кон­кретного мислення, притаманного дошкільнятам, до понятійного, на­уково-теоретичного мислення. Конкретність мислення шестиліток виявляється передусім у тому, що під час розв'язання мислительної задачі вони виходять з означених словами конкретних предметів, їх зображень або уявлень (котики, зайчики, цукерки, а не 1,2, 3).

 Їм легше проаналізувати конкретний факт та зробити з нього певні висновки, ніж навести приклад до загального положення. Використовуючи дані вправи, можна розвинути операції аналізу і синтезу, абст   рагування й узагальнення у співвідношеннях конкретно-образних і абстрактно-словесних компонентів, виробляти гнучкість мислення.

Батьки дають дитині завдання:

•  назвати три слова, що починаються з букв м, г, д;

•  назвати чотири тварини на букву с;

•  назвати чотири ягоди на букву к

•  назвати п'ять міст на букву р;

•  назвати три квітки на г чи на м;

•  назвати чотири держави на букву а;

Батьки пропонують дитині три слова, не пов'язані між собою за змістом. Наприклад, озеро, олівець, ведмідь або весна, дерево, вікно. Дітям потрібно скласти якнайбільше речень із цими словами.